Пластическая хирургия

«НеОдНаКоВе» КОХАННЯ ІРЕНИ КАРПИ » ANTURAZH

Герої чергової історії кохання ‒ епатажна українська письменниця та американський бізнесмен, протее із  далеким українським корінням. Власне, отим своїм походженням Норман Пол Хансен взяв непросту Ірену Карпу

Довший період часу Норман стежив за музичним прогресом – спершу гурту «Фактично самі», а потім QARPA, де Ірена – солістка. Пізніше  Хансен навіть написав листа, де висловив  солідарність із творцями музики, і закінчив його фразою: «Слухаючи вас, я пишаюся своїм українським походженням». Ірена, не зволікаючи, відповіла на цей «фанатський» вияв любові. Хоча зазвичай  просто обмежувалась звичним «дякую».

«Інколи бачиш людину вперше, але здається, що знаєш все життя», – пригадує Ірена.

Спочатку вони просто дружили: гуляли, ходили в кіно. Ірена навіть не думала про зав’язування нових стосунків. На початку цієї історії  Норман важив на 30 кілограмів більше, ніж зараз. Це був зовсім не Іренин «типаж». Хоча, за словами Карпи, зовнішність ‒ не головне: треба, щоб чоловік знав ціну собі і жінці, яка поруч.  Він залюбки почав їсти приготовану майбутньою, на той час, дружиною страви. Кохання творить дива.

1313351305_irena51У період знайомства в Ірени виникли ускладнення, що стосувалися попереднього шлюбу. Ірена з Норманом дружили  навіть тоді, коли її стосунки з першим чоловіком, журналістом та письменником Антоном Фрідляндом на диво покращилися. Потім письменниця повинна була вирушати до Парижа. Антон відтягував рішення до останнього, а потім сказав: «Їдь сама», не бажаючи думати про те, що в кишені у жінці залишалося лише 200 доларів.

Натомість Норман не гаяв і запропонував купити Ірені квитка. І до Парижа попрямували вже разом. Декілька днів «солодка парочка» насолоджувалася товариством один одного, пізніше ж  Ірена поїхала до своєї подруги в Бретань, щоб порадитися: у французькому метро Норман запропонував письменниці одружитися.

На цьому у стосунках із Антоном Ірена поставила крапку. «Ми просто не ті люди – як котик і песик, які разом ужитися не можуть та не матимуть ніколи дітей», – так, у доволі оригінальний спосіб, Карпа  повідомила ЗМІ про розлучення із Фрідляндом.

Найбільше Норман  дивував  і продовжує дивувати жінку тим, що вона не поспішає  розлучатися. «Я за собою не спостерігала раніше таку постійність», – говорить молода  письменниця. Звісно, довіритися людині  непросто. Та Норман за максимально короткий термін зумів «приручити» Ірену.

1313351265_3Пам’ять про  пропозицію чоловіка спричинила появу паризької традиції подарунків. Молоде подружжя  тепер часто зупиняється на метро Мадлен, де Норман колись запропонував  руку  і серце, щоби поїсти там тістечок в «ChezLaDuree» й підшукати для Ірени дивовижне взуття в бутику Соні Рікель на Alesia. Правда, цього разу замість  високих підборів  Іренину колекцію поповнили сині чоботи. Ну, і як тут можна промовчати  про ще одну традицію сім’ї ‒    «винну дієту»? «Як свідчить віковий досвід французьких молодих мам, добре бордо в правильній кількості – тільки на ліпше, і архітектурно цікаві  паризькі димарі крізь файне вино краще проглядаються», – поділилась з «ANTURAZH» Карпа.

Батьки на нове одруження дочки відреагували спокійно (шлюб із першим чоловіком протривав зовсім не довго, – понад рік). Іренині батьки щасливі, коли щаслива дочка. А дідусь із бабусею з кожним візитом внучки з чоловіком  люблять його все більше, бо він вживає дедалі більше українських слів і апетитно їсть приготовані бабусею смаколики.

Вже у серпні цього року в Ірени народилася донечка. А за кілька днів до цієї урочистої події Карпа ще й примудрилася підкорити вершину в 2 тисячі метрів у князівстві Ліхтенштейн. Народжувала в Берліні, оскільки туди ближче, ніж до батьківщини Нормана, США, та й авто можна поїхати, взяти більше речей.

Під час пологів, поки Ірена відлежувалася у ванні, перечікуючи перейми, Норман читав їй вголос Буковскі. А тепер Ірена йому і Корі Джі (це лише половина її повного імені; два інших імені, буддистського походження, є таємницею, доступною лише найближчому оточенню) читає вголос, щоб дитина звикала до рідної мови і «правильних» письменників. Тепер, коли Кора верещить, навіть Норман переходить з нею на українську. Під час вагітності не відмовляла собі Ірена і у виступах на концертах. Тож малеча ще в маминому животику звикала до гучних ритмів та творчої атмосфери.

1313351354_img_8511Після народження донечки сім’я не втрачає активності. Вже у  перші шість тижнів дитина з батьками помандрувала до Німеччини, Бельгії, Франції і знову Німеччини. Відвідала безліч музеїв, кінські перегони, кіно і концерти.  Особливо  до вподоби їзда і музика. Так само, як і океан – навіть у шторм на Атлантиці вона міцно спала.

Обов’язки Ірена та Норман поділили «ситуативно»: кому кого більше шкода, той і намагається в іншого перебрати роботу. В цьому сенсі Норман чудовий – сама новоспечена мама вже би з глузду з’їхала від недосипання й браку досвіду. Вона майже не уявляє, як виживають матері-одиначки. «А ми що? Ми з ложки одне одного годуємо, поки руки зайняті Корою Джі», – захоплено ділиться Ірена.

1313351304_img_8731З планами на майбутнє в молодої сім’ї зазвичай все непередбачувано. Життя тече рікою, де все відбувається само спонтанно. На початку осені подружжя вже більше від місяця з різних причин не могло потрапити до України. Спершу Ірена дуже злилася, бо відкладалися зйомки-зустрічі-інтерв’ю-репетиції QARPA (що найважливіше). За словами Карпи, в очах близьких людей вони вже виглядали якимись «придуркуватими фантомами», що тільки жевріли десь на обрії. Потім, коли минув час, бачили, що закохані зустрілися не випадково, це була доленосна зустріч. Вимушена затримка в Парижі (серйозно зламалася машина) дозволила, приміром, Ірені допрацювати драфт нового роману, а Норман налагодив зв’язки з європейськими бізнесменами. В Україні ж, через надлишок емоцій  близьких із приводу новоспеченої онучки-племінниці-людини, ця робота відклалася б іще на невизначений термін.

Таким є подружжя  Ірени та Нормана – живим, емоційним та яскравим. І всі пригоди, якими би небезпечними вони не видавалися зараз, є складовою життєвого досвіду і в майбутньому сприйматимуться як унікальне захоплююче кіно, тоді як про щось однозначно позитивне, монотонне здебільшого згадають  рідко коли. «Але це і є справжнє життя», – підсумовує Ірена Карпа.

Журнал ANTURAZH (Антураж)